Перелік та коротка інформація про документи, що лягли в основу розширення напрямів діяльності NADRA SERVICES.
- Декларація Конференції ООН (Стокгольмської конференції) відносно проблем навколишнього середовища 1972 р., в якій було вперше оголошено про формування Міжнародного права охорони довкілля, регулювання екологічного порядку денного. Вже тоді в світі почали говорити про екологічний слід як зворотну сторона технологічного прогресу та визнання відповідальності країнами за цей екологічний слід. Стокгольмська конференція призвела до створення ЮНЕП (Програма ООН з охорони довкілля) – всесвітньої авторитетної організації, що визначає екологічний порядок денний і працює над забезпеченням трансформаційних змін заради людей та природи, вивчаючи ключові причини 3-х планетарних криз: зміна клімату, втрата природи і біорізноманіття та забруднення і відходи. ЮНЕП діє через 7 взаємопов’язаних робочих підпрограм, присвячених таким темам, як зміна клімату, хімічні речовини та відходи, екосистеми та біорізноманіття, політика та наука, екологічне управління, фінансові та економічні перетворення і цифрові нововведення. Після Стокгольмської конференції активізувалась нормотворча діяльність з охорони довкілля на національному та міжнародному рівнях
- Доповідь Міжнародної комісії з навколишнього середовища та розвитку «Наше спільне майбутнє» (1987 р.), в якій була вперше сформульована концепція сталого розвитку, метою якої є покращення умов життя людини, що досягається в гармонії з природою, та модель розвитку людства, за якої досягається задоволення життєвих потреб нинішнього покоління без позбавлення можливостей майбутніх поколінь.
- Декларація з навколишнього середовища та розвитку, яка була прийнята в 1992 р. на Конференції ООН у Ріо-де-Жанейро (Бразилія) і де були сформульовані основні принципи екологічного права, та Довгострокова програма подальших дій у глобальному масштабі («Порядок денний на XXI століття»).
- Рамкова конвенція ООН про зміну клімату - перша міжнародна угода, прийнята в 1992 р. і спрямована на боротьбу з глобальною зміною клімату та її наслідками. Кінцева мета – досягти стабілізації концентрації парникових газів в атмосфері на такому рівні, який не допускав би небезпечного антропогенного впливу на кліматичну систему і, таким чином, запобігти глобальним змінам в атмосфері. Причому такий рівень має бути досягнутий у строки, достатні для природної адаптації екосистем до зміни клімату, що дозволяє не ставити під загрозу виробництво продовольства та забезпечити подальший економічний розвиток на стійкій основі. У Конвенції визначено загальні напрями діяльності боротьби з глобальною зміною клімату, застосування принципу загальної диференційованої відповідальності, що враховує різний рівень соціально-економічного розвитку країн. Визнається, що основну роль у боротьбі зі зміною клімату та її негативними наслідками мають відігравати промислово розвинені країни та країни з перехідною економікою, які в процесі свого економічного розвитку зробили більший внесок у сукупний обсяг антропогенних викидів парникових газів (принцип історичної відповідальності).
- Кіотський протокол (додатковий документ до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату 1992 р.) – міжнародна угода, укладена з метою скорочення викидів парникових газів в атмосферу Землі для протидії глобальному потеплінню. Кіотський протокол діяв у період 2005-2020 рр. (192 учасники) і застосовувався до 6 парникових газів, вуглекислого газу (СО₂), метану (CH4), закису азоту (N2O), гідрофторвуглеців (ГФУ), перфторвуглеців (ПФУ) та гексафториду SF6). Відповідно до принципу загальної диференційованої відповідальності кожної країни було встановлено квоту на викиди парникових газів. Якщо держава викидала в атмосферу парникових газів менше виділеної квоти, вона могла продати надлишки іншій державі, яка тим самим отримувала можливість викидати більше парникових газів. Перший період дії Протоколу розпочався у 2008 році та закінчився у 2012 році. В цілому зобов'язання відповідали приблизно 5% зниження емісії від рівнів 1990 р. в ході 1-го періоду дії зобов'язань з 2008 по 2012 роки. У 2012 році було узгоджено другий період дії зобов'язань, так звану Дохійську поправку до Кіотського протоколу, яка встановила 2й період дії зобов'язань за Кіотським протоколом для 37 країн на період з 2013 по 2020 роки. Кіотський протокол розглядався як пілотний і свою місію значною мірою виконав. Але щоб зупинити процес потепління хоча б у межах 2°C, необхідно, щоб граничні глобальні викиди скоротилися на 80% до 2050 р. Це вкрай складне завдання, яке потребує глобального переходу на інноваційні енергозберігаючі технології, альтернативні джерела енергії. Тільки таким чином можна убезпечитись від незворотних змін у глобальній кліматичній системі.
- Декларація тисячоліття ООН, яка була прийнята у 2000 р. на Саміті тисячоліття. У Декларації було представлено 8 цілей: ліквідувати абсолютну бідність та голод, забезпечити загальну початкову освіту, сприяти рівноправності статей та розширенню прав жінок, скоротити дитячу смертність, покращити охорону материнського здоров'я, боротися з ВІЛ/СНІДом, малярією та іншими захворюваннями, забезпечити екологічну стійкість ( у тому числі включити принципи сталого розвитку в політику та державні програми країн, запобігти вичерпанню природних ресурсів, скоротити втрату біорізноманіття, скоротити частку населення, яке не має постійного доступу до чистої питної води та основних санітарно-технічних засобів, досягти значного покращення в житті, щонайменше 100 мільйонів мешканців нетрів), сформувати всесвітнє партнерство з метою розвитку.
- Підсумковий документ Конференції ООН зі сталого розвитку Ріо+20 (2012 р.) під назвою «Майбутнє, якого ми хочемо». На конференції було вжито концепцію того, як можна скоротити бідність, сприяти розвитку соціальної справедливості та забезпечити належні заходи з охорони навколишнього середовища.
- Підсумковий документ нового порядку денного «Перетворення нашого світу: Порядок денний у сфері сталого розвитку на період до 2030 року» (2015 р.). Нові глобальні цілі та завдання мають комплексний та неподільний характер та забезпечують збалансованість усіх трьох компонентів сталого розвитку: економічного, соціального та екологічного. 17 цілей сталого розвитку спрямовані на повсюдну ліквідацію бідності у всіх її формах; ліквідацію голоду, забезпечення продовольчої безпеки та покращення харчування та сприяння сталому розвитку сільського господарства; забезпечення здорового способу життя та сприяння благополуччю для всіх у будь-якому віці; забезпечення всеосяжної та справедливої якісної освіти та заохочення можливості навчання протягом усього життя для всіх; забезпечення гендерної рівності та розширення прав та можливостей усіх жінок та дівчаток; забезпечення наявності та раціонального використання водних ресурсів та санітарії для всіх; забезпечення доступу до недорогих, надійних, стійких та сучасних джерел енергії для всіх; сприяння неухильному, всеосяжному та стійкому економічному зростанню, повній та продуктивній зайнятості та гідній роботі для всіх; створення міцної інфраструктури, сприяння забезпеченню всеосяжної та сталої індустріалізації та впровадження інновацій; зниження рівня нерівності всередині країн та між ними; забезпечення відкритості, безпеки, життєстійкості та стійкості міст та населених пунктів; забезпечення раціональних моделей споживання та виробництва; вживання термінових заходів щодо боротьби зі зміною клімату та його наслідками; збереження та раціональне використання океанів, морів та морських ресурсів на користь сталого розвитку; захист, відновлення екосистем суші та сприяння їх раціональному використанню, раціональне управління лісами, боротьба з опустелюванням, припинення та виправлення процесу деградації земель та припинення процесу втрати біорізноманіття; сприяння побудові миролюбних та відкритих суспільств на користь сталого розвитку, забезпечення доступу до правосуддя для всіх та створення ефективних, підзвітних та заснованих на широкій участі установ на всіх рівнях; зміцнення засобів досягнення сталого розвитку та активізація роботи механізмів глобального партнерства на користь сталого розвитку
- Паризька угода 2015 року, яка змінила Кіотський протокол. Угоду ратифікували 186 країн та ЄС. У рамках Паризької угоди сторони реалізують зусилля для досягнення у світі температурного сценарію на рівні 1,5°C у період 2021-2030 років. На відміну від Кіотського протоколу, у Паризькій угоді відповідальність щодо скорочення викидів парникових газів беруть на себе всі держави, в ній відсутні кількісні зобов'язання щодо зниження або обмеження викидів СО2 – кожна країна самостійно визначає політику у цій сфері та приймає національні плани щодо зниження викидів, технологічного переозброєння та адаптації до кліматичних змін. Члени Угоди також беруть на себе зобов'язання розробити національні стратегії переходу на безвуглецеву економіку та налагодити міжнародний обмін "зеленими" технологіями у сфері енергоефективності, промисловості, будівництва та сільського господарства.
- Глобальна екологічна перспектива — 6 (2019) Програми ООН з навколишнього середовища – найбільш всеосяжна доповідь про світове довкілля з 2012 року. Автори доповіді докладно описують сьогоднішні глобальні екологічні проблеми: забруднення повітря, втрату біорізноманіття, надмірну експлуатацію природних ресурсів, незаконну торгівлю дикими тваринами, забруднення водного середовища пластиковим сміттям, деградацію земель, поширення стійких до антибіотиків інфекцій тощо.
- Європейський зелений курс, оголошений наприкінці 2019 року країнах ЄС до 2050р. ЄЗК охоплює всі сектори економіки, зокрема транспорт, енергетику, сільське господарство, будівництво та такі галузі як виробництво сталі, цементу, ІКТ, текстильну та хімічну промисловість. У 2021 році кліматичний порядок денний ЄС був обновлений та структурований за тематичними напрямками біорізноманіття, сталої та розумної мобільності, промисловості (зокрема переходу на принципи циркулярної економіки, скорочення відходів, декарбонізації енергомістких галузей, впровадження вуглецевого податку), зміни клімату (зокрема переходу на вуглецеву нейтральність до 2050 р., зменшення викидів на 55% від рівня 1990 року до 2030 року), енергоефективності та ефективного будівництва, сталого сільського господарства, нульового забруднення.
- The Changing Role of Geological Surveys (2020). Publisher: The Geological Society of London – Дана публікація є збіркою документів, розроблених керівництвом геологічних служб світу, про те, як геологічні служби реагують на національні та міжнародні потреби у світі, що швидко змінюється. У міру того, як країни переходять до сталого розвитку, а громадськість стає все більш поінформованою про екологічні проблеми з використанням соціальних мереж, інтеграція розвитку ресурсного потенціалу та раціонального використання навколишнього середовища стає дедалі важливішою. У цьому контексті геологічні служби продовжуватимуть надавати інформацію про системи Землі, небезпечні природні явища та зміну клімату.
- Декларація про важливість геонаукової експертизи для вирішення глобальних суспільних викликів (2020), підписана Європейським союзом геонаук, Американським геофізичним союзом, Товариством геонаук Азії Океанії, Геологічним товариством Америки, Японським союзом геонаук, Лондонським геологічним товариством, Американським інститутом геонаук , DVGeo – Dachverband der Geowissenschaften, EuroGeoSurveys, Геологічна служба Європи, GEO*8 |Європейський альянс наук про Землю, Геологія в суспільних інтересах, GeoUnion Alfred-Wegener-Stiftung, Німецьке геофізичне товариство DGG, GFZ Німецький дослідницький центр геонаук, Міжнародна асоціація сприяння геоетиці, Міжнародна геонаукова освітня організація, Міжнародний союз геодезії та геофізики, Міжнародний союз ґрунтознавства, Італійське товариство сільськогосподарської хімії, Італійське товариство ґрунтознавства, Палеонтологічне товариство, Товариство ґрунтознавства Америки, UiT Арктичний університет Норвегії
- Нове кліматичне законодавство ЄС (2021 р.). Кліматична політика ЄС — це основний елемент нової стратегії розвитку Євросоюзу — Європейського зеленого курсу, ЕЗК (European Green Deal, EGD). Основний напрям розвитку ЄС – запобігання наслідків змін клімату і збереження навколишнього середовища. Стратегія ЄЗК включає 8 напрямків. Біорізноманіття: збереження і відновлення екосистем, підтримка ролі моря і океану в економічному розвитку — «синя економіка». Стійкість і розумна мобільність: скорочення викидів від транспорту, перехід на безвуглецеве паливо та екологічні види транспорту (громадського, велосипедного), використання розумних технологій. Просмисловість: перехід на принципи циклічної економіки, скорочення відходів, декарбонізація енергогалузі, запровадження прикордонного вуглецевого податку. Зміна клімату: перехід до вуглецевої нейтральності до 2050 року, скорочення викидів на 55% від рівня 1990 року до 2030 року. Енергоефективність: розвиток відновлюваних джерел енергії, перехід на інтегровану енергосистему. Ефективне будівництво: підвищення енергоефективності зданий — реновація і нове енергоефективне будівництво. Стабільне сільське господарство «Від ферми до столу»: розвиток органічного сільського господарства, скорочення викидів і відходів, підтримка програми здорового харчування. Нульове забруднення: скорочення використання шкідливих хімічних речовин. Основна особливість Зеленого курсу — обов'язкові до виконання всього скорочення викидів. Цей ЄЗК відрізняється від інших документів у сфері екологічної політики, наприклад Паризької Угоди, яка носить рамковий характер і не накладає на країни конкретних вимог. Реалізація Зеленого курсу забезпечує масштабні «зелені» інвестиції (1 трлн євро протягом 10 років) в «зелені» проекти та виведення капіталу із застарілих «брудних» галузей. Для цього розробляються фінансові інструменти, в тому числі нещодавно прийняті правила Делегованого акту ЄС про таксономію клімату, які дозволяють визначити, які інвестиції можна віднести до «зелених», а які — ні. Оголошена Європейською Комісією мета переходу ЄС до кліматично нейтрального розвитку до 2050 року зумовити суттєве здійснення енергетичних трансформацій в країнах ЄС, що відображається на всіх сферах економіки, а також на співпраці з іншими країнами Європи та світу.
- Стратегія Нафтогазової кліматичної ініціативи (Oil and Gas Climate Initiative, OGCI) від 2021 р. – інвестфонду та консорціуму, про створення якого було заявлено на Кліматичному саміті ООН 2014 р. OGCI об'єднує керівників найбільших нафтогазових компаній, на які припадає 30% світової видобутку нафти і газу. OGCI визначив 2 пріоритетні області своєї діяльності: прискорення впровадження інноваційних технологій впровадження, зберігання та утилізації вуглецю; скорочення викидів СО₂ і метану в світовій нафтогазової промисловості. Управителі OGCI зацікавлені в тому, щоб спільними зусиллями модернізувати нафтогазовий видобуток, зменшити обсяги викидів парникових газів, грати активну роль у Прискоренні глобального переходу до нульових викидів за допомогою колективних практичних дій.
Вищенаведений список включає лише частину найбільш відомих у професійних геологічних документах спільноти, що визначають глобальний порядок денний у сфері стійкого розвитку, а також глобальне регулювання змін клімату як ключового глобального виклику людства.
В процесі роботи аналітиками NADRA SERVICES для вироблення нових напрямків і розширення бізнесу компанії були також вивчені сотні інших документів, включно з текстами міжнародних конвенцій; глобальних звітів авторитетних експертних організацій, що беруть участь у реалізації глобального порядку денного; оглядів глобальних викликів і стратегічних ринків; аналітичні матеріали глобальних дискусійних майданчиків і клубів провідних глобальних гравців; стратегічних документів геологічних служб і професійних геологічних організацій різних країн світу, тощо.